Франція суттєво відрізняється від загальноприйнятих уявлень про неї.
Жінка з України, яка разом із чоловіком та п’ятьма дітьми переїхала до французького регіону Окситанія у 2022 році, у нещодавньому відео на своєму YouTube-каналі поділилася власними спостереженнями щодо життя та звичок французів.
Вітання з незнайомцями
Традиція, що в Україні збереглася лише в селах, у провінційній Франції процвітає. Французи виявляють надзвичайну привітність у повсякденному спілкуванні.
“Французи часто кажуть бонжур. Вони вітаються з усіма в транспорті, магазинах, на вулиці з перехожими. Коли ви йдете по вулиці і зустрічаєте людей, зазвичай французи вітаються між собою”, – зазначила блогерка.
Після вітання французи часто запитують “Ça va?” (“Як справи?”), щоб підтримати невимушену бесіду. Такі розмови допомагають “заміряти температуру” настрою співрозмовника.
Повільний темп життя та довгі обіди
Українка зазначила, що в маленьких французьких містах люди значно менше поспішають і більше уваги приділяють відпочинку та насолоді життям. Це особливо помітно під час обідніх перерв, які можуть тривати до двох годин. За цей час французи відвідують ресторани, повертаються додому або спокійно обідають у парках.
“Ми спостерігали, що люди вміють дійсно уповільнитися, щоб, на мою думку, відчувати смак життя, і в них краще виходить жити сьогоднішнім днем”, – розповідає жінка.
Гарантований відпочинок
За словами авторки, субота і неділя у Франції – це незмінні вихідні, і більшість закладів у неділю зачинені. Французи також мають тривалу відпустку – п’ять тижнів на рік – і ретельно її планують.
Крім того, французи активно об’єднуються в асоціації за інтересами, щоб спільно проводити дозвілля – від рукоділля до походів у гори. Такі спільноти функціонують за рахунок внесків учасників.
“Французи люблять якісний відпочинок. Багато з них ходять пішки в різні походи, взагалі об’єднуються в різні асоціації… Що б ви не вигадали – все можна знайти”, – з захопленням розповідає блогерка.
Мало людей на вулицях
Якщо в Україні навіть у невеликих містах на вулицях завжди людно, то у Франції маленькі населені пункти вдень часто виглядають порожніми. Авторка пояснює це тим, що більшість французів користуються автомобілями навіть для коротких поїздок. У невеликих містах громадський транспорт розвинений слабше, тому люди рідше пересуваються пішки.
“Переважна більшість людей переміщуються автомобілями, власними автомобілями. Навіть якщо це не така велика відстань, наприклад, 500 м, вони поїдуть автівкою. Тому здається, що людей на вулиці мало”, – говорить блогерка.
Чіткий розклад харчування
Ще однією особливістю життя у Франції українка назвала строгий режим прийому їжі. При цьому обіди та вечері можуть тривати понад годину і стають окремим ритуалом.
“О 12-й завжди має бути обід. Мені це дуже подобається, що з самого дитинства діти знають, що о 12 – це обід. Що мені ще подобається, так це те, що я помітила, що немає культури перекусів”, – зазначила жінка.
Виховання дітей
Авторка також звернула увагу на стиль виховання дітей у Франції. На її думку, французькі батьки рідше сварять дітей на публіці та дозволяють їм вільніше проявляти емоції й індивідуальність. Водночас правила поведінки залишаються важливими.
“Вони мають свободу висловлювати себе, проявляти себе, виглядати так, як їм хочеться. Немає цієї скутості виховання, коли дітей виховують у жорстких рамках”, – розповіла українка.
Інші розповіді українців про життя за кордоном
Як повідомляв УНІАН, українка, яка навчається в Данії та виховує сина, зазначила, що данська соціальна система виявилася менш “людяною”, ніж вона очікувала після переїзду. За її словами, у навчальних закладах суворо ставляться до пропусків, а роботодавці зазвичай дозволяють залишатися з хворою дитиною лише 1–2 дні. Через це батьки змушені водити дітей у садок навіть із симптомами хвороби, щоб не втратити роботу чи репутацію.
Також ми наводили розповідь українки, яка переїхала з Польщі до Португалії та не пожалкувала про це. За словами жінки, польське суспільство виявилося занадто зацикленим на українцях, що досить неприємно.
