Стародавня фортеця в Румунії офіційно визнана колискою хрестоносців Тевтонського ордену

Нове дослідження підтвердило давню легенду, яка передавалася протягом восьми століть. Виявилося, що відома фортеця Фельдіоара на південному сході Трансільванії була не лише резиденцією Тевтонських лицарів. З’явилися свідчення того, що вона тривалий час зберігала свою незалежність, повідомляє Interesting Engineering.

Результати дослідження опубліковані в статті журналу Archaeological and Anthropological Sciences. Вперше археологи змогли перевірити, чи дійсно католицький військовий орден вперше підняв свій прапор у Європі саме у фортеці Фельдіоара.

Тевтонський орден мав намір створити власну державу. Після легендарного Третього хрестового походу він оселився в Єрусалимі, щоб підтримувати паломників і зводити госпіталі. Орден існує там і досі як благодійна організація.

Аналіз старих частин фортеці за допомогою новітніх методів підтвердив, що її збудували саме тевтонські лицарі на початку XIII століття. У той час вони воювали в регіоні з племенами куманів, які сповідували язичництво.

Водночас вони 14 років розширювали свої володіння і діяли незалежно від угорського короля, який вважав цю територію своєю.

Історія розкопок

Археологи ретельно досліджують фортецю з 1991 року. За цей час була складена хронологічна послідовність подій. Згідно з нею, історія цього місця сягає неоліту, саме тут були знайдені перші сліди тевтонських лицарів. Під час розкопок 2013-2017 років з’ясувалося, що церква на цій території була зведена раніше за фортецю.

“Фельдіоара завжди була одним із “найбільш ймовірних кандидатів на роль тевтонського центру у Східній Європі”. Але точні факти були відсутні”, – зазначено у статті.

Тепер же, завдяки методу радіовуглецевого аналізу, вдалося довести, що фундамент фортеці збудували саме хрестоносці.

Стародавні фортеці – більше новин

Нагадаємо, що біля підніжжя гір Ретезат було презентовано новий тематичний маршрут до середньовічної фортеці Кольц. Цей замок у XIX столітті став прообразом легендарного роману Жюля Верна “Замок у Карпатах”.