Якщо у вас обмежений дохід, працюючи дистанційно, існує місце на планеті, де можна жити, як у раю, з невеликим бюджетом.
У своєму нещодавньому відео на YouTube він детально розповів, чому обрав життя на Філіппінах, які переваги бачить для українців у цій країні, а також про мінуси та ризики, які варто врахувати перед переїздом.
Низька вартість життя
Автор зазначає, що навіть поблизу океану можна знайти житло за досить прийнятні гроші. За його словами, у вартість часто вже включені комунальні послуги та інтернет. Для комфортного життя, включаючи харчування та подорожі між островами, достатньо кількох сотень доларів на місяць.
“Ціна питання за таку квартиру, кімнату-студію – 400 доларів на місяць. Сюди вже включено всі рахунки: інтернет, вода, електрика. І все це за 400 доларів”, – розповідає блогер, демонструючи свою досить простору квартиру з гарним ремонтом та видом на море, до якого всього кілька десятків метрів.
На харчування Олег витрачає ще близько 200 доларів на місяць.
При цьому блогер стверджує, що за бажання можна вкластися і в ще менший бюджет.
Проста легалізація для українців
Окремою перевагою автор вважає лояльне ставлення до українців з боку держави. Він пояснює, що візу можна продовжувати кожні два місяці протягом двох років поспіль. Якщо ж виїхати за межі Філіппін, то терміни обнуляються, і після повернення можна залишатися в країні ще два роки, постійно продовжуючи візу. Але для громадян України навіть така нескладна процедура не є обов’язковою.
“Філіппіни – це єдина країна в регіоні, яка приймає біженців з України. І якщо подати тут документи на біженство, то тоді можна жити на Філіппінах до безкінечності, без виїзду. Ще й медицина в державних закладах для вас буде безкоштовною”, – розповідає блогер.
“Вічний липень”
Блогер вважає клімат однією з основних причин залишитися на островах. Він підкреслює, що тут майже не буває різких сезонних змін, а температура води й повітря тримається близько +30 градусів.
“Тут вічний липень. З усіма його варіаціями. Температура повітря плюс-мінус 30, вдень завжди. Температура води в океані також плюс-мінус 30.”
Дуже приязне населення
Автор стверджує, що на Філіппінах іноземці не стикаються зі зверхнім ставленням чи розгулом криміналу, як в багатьох інших країнах. За його словами, місцеві жителі легко йдуть на контакт, а адаптація проходить швидко.
Олег додає, що саме людський фактор став для нього одним із головних аргументів залишитися на островах.
“Острівна махновщина”
Окремо блогер говорить про атмосферу свободи. За його словами, через острівний характер географії держава майже не втручається в повсякденне життя громадян і туристів. На практиці це означає, що можна навіть нелегально працювати чи відкрити маленький локальний бізнес, і всім буде байдуже.
“Оця острівна махновщина, я це так називаю, в гарному сенсі цього слова, цього більше немає ніде. І це найважливіший момент, про який я не мав уявлення, коли сюди їхав”, – розповів автор.
На думку блогера, саме така модель життя приваблює на Філіппіни тих, хто втомився від надмірного контролю з боку держави.
Доступна медицина
За словами автора, рівень медицини на Філіппінах приблизно такий самий, як і в Україні. Тож потрапити до лікаря можна швидко, без місяців очікування, як в Європі чи Америці.
Водночас він попереджає, що ліки й лікування для іноземців можуть бути дорогими, тому радить оформлювати страховку.
Відносно безпечна країна
Автор переконує, що рівень вуличного криміналу на Філіппінах нижчий, ніж у багатьох популярних туристичних країнах.
“Такого тут немає взагалі. І гоп-стопу, як такого, в нашому розумінні, тут взагалі не існує”, – каже Олег.
Водночас він попереджає про можливість побутових конфліктів, зокрема ревнощів, якщо починаєш стосунки з місцевими жінками/чоловіками.
Разом з тим блогер визнає, що Філіппіни мають і свої недоліки. Вони не псують загальної картини, а радше є особливостями, які варто врахувати.
Головний мінус – шум
Одним із найбільших недоліків блогер вважає постійний шум. За його словами, життя на островах дуже гучне – практично всі тримають півнів, всюди гудуть мотори, а вночі грає музика.
“Люди тут не тихі. І живуть вони взагалі не тихим життям”, – каже Олег.
Ще один мінус – місцева кухня
Автор визнає, що традиційна філіппінська кухня може розчарувати тих, хто жив у країнах континентальної Азії. На його думку, тут значно менше культури спецій та вуличної їжі. Через це він радить або готувати самостійно, або відвідувати дорожчі ресторани, адаптовані під іноземців.
Ризики стихійних лих
Блогер нагадує, що країна регулярно стикається з тайфунами, повенями та іншими природними катастрофами. Особливо небезпечними він вважає території на східному узбережжі.
Водночас на практиці, якщо не купувати житло чи не тримати власний бізнес, туристів чи емігрантів це майже не зачіпає. Тим паче що в деяких регіонах стихійні лиха трапляють рідко.
Лихоманка Денге
Ще одним серйозним ризиком блогер називає лихоманку Денге, яку переносять комарі. Саме тому він радить користуватися страховкою та засобами захисту від комах.
Слабка інфраструктура
Слабкість державного контролю має і свій зворотний бік. Автор попереджає, що далеко не всі острови мають розвинену інфраструктуру. За межами туристичних зон можуть бути проблеми з магазинами, лікарнями та іншими сервісами.
Крім того, у випадку якихось конфліктних ситуацій, не варто особливо розраховувати, що поліція вас захистить, а суди стануть на ваш бік. У цих питаннях краще працюють неформальні зв’язки із впливовими місцевими жителями.
Попри всі недоліки, автор переконаний, що для людей, які шукають теплий клімат, свободу та дешевше життя біля океану, Філіппіни залишаються найкращим варіантом у світі.
Інші розповіді українців про закордонний досвід
Як писав УНІАН, українка, яка переїхала до регіону Окситанія, розповіла, що у провінційній Франції люди ведуть спокійний спосіб життя: вітаються з незнайомцями, багато часу приділяють довгим обідам, відпочинку та спілкуванню в клубах за інтересами.
Також ми наводили розповідь українки, яка оселилася в Данії та виявила, що данська соціальна система далеко не така людяна, ніж вона очікувала. Зокрема батькам важко брати відгули для догляду за хворою дитиною, а в школах прогули навіть через хворобу не допускаються.
