Жити за кордоном і працювати віддалено може бути не настільки захопливо, як здається на перший погляд.
“Це був 2018 рік, і в моїх колах здавалося, що бути цифровим кочівником модно. Як фрілансерка, яка могла працювати з будь-якого місця, я відчувала незаперечну привабливість далеких пляжів. Тож я забронювала двомісячну поїздку до Лісабона, де могла би працювати, досліджуючи нове місто. Однак, бути цифровим кочівником виявилося не таким проривним досвідом, на який я сподівалася”, – пише жінка.
Планування переїзду та проживання було найлегшою частиною
Впродовж кількох місяців Шарлотта готувалая до переїзду, бронюючи місце проживання та коворкінг, в якому можна було б працювати. Ця підготовка викликала у жінки радість і піднесення, бо вона вже уявляла, наскільки “інстаграмним” стане її життя у Португалії.
“Я уявляла, як потягую еспресо на теплих, залитих сонцем терасах з видом на барвисті міські будівлі. Думки про те, кого я зустріну під час цієї космополітичної подорожі, заповнили мою голову”, – згадує вона.
Реальність виявилася суворою
Перше розчарування прийшло у португальському коворкінгу, де Шарлотта орендувала собі робоче місце. Жінка сподівалася на нові цікаві знайомства, але окрім поодиноких ввічливих посмішок нічого не отримала.
Щоб подолати відчуття самотності жінка скористалася спеціальним застосунком для пошуку друзів. Однак знайомство із жінкою, яку вдалося знайти через застосунок, зрештою закінчилося нічим і дружби не вийшло. Потім була ще одна така невдала спроба.
“Перші кілька тижнів моєї подорожі пройшли так, і мені раптом стало соромно за зроблений вибір. Я товариська за своєю природою і думала, що не матиму проблем із пошуком своїх людей. Однак, вперше в житті я годинами — а іноді навіть днями — майже ні з ким не розмовляла”, – згадує Шарлотта.
Мовний бар’єр виявився більшою перешкодою, ніж вона очікувала. Втім поступово ситуація почала покращуватися. Наприклад, у коворкінгу британка таки змогла потоваришувати з іншою “цифровою кочівницею” – канадійкою на ім’я Даніель. Пізніше з’явилася ще одна подруга.
“За кілька тижнів я вже опановувала себе. Решта мого життя цифровим кочівником була набагато більше схожою на те, про що я мріяла. Озираючись назад, я розумію, що пропустила важливу частину свого ретельного планування перед поїздкою. Я досліджувала коворкінги та розташування квартир, але забула найважливіше: справжній зв’язок”, – пише Шарлотта.
Розповіді інших цифрових кочівників
Як писав ТА “Географія Туризму”, південноафриканський мандрівник Андре об’їздив усю Південно-Східну Азію та назвав три міста в регіоні, які він рекомендує цифровим кочівникам для проживання. Також він назвав одне місто, яке втратило колишній шарм.
Також ми наводили розповідь британки, яка вирішила трохи пожити на Мальті, але швидко виявила, що ця країна не підходить для цифрових кочівників.
