У багатьох аспектах побутові звички японців і європейців суттєво відрізняються.
Колишня одеситка Вікторія, яка тривалий час проживає в Японії, поділилася своїми спостереженнями щодо культурних відмінностей, які найчастіше вражають японців у поведінці європейців та іноземців загалом. У відео для свого YouTube-каналу вона зібрала 12 таких моментів – від гігієни до спілкування – які для європейців є звичними, але викликають подив у Японії.
Не щоденний душ
Авторка підкреслює, що в Європі люди можуть митися лише раз на тиждень, особливо в зимовий період, але в Японії такий підхід до гігієни вважається незвичним. За її словами, для японців щоденний душ або навіть ванна – це абсолютна норма. Для них це не лише очищення, а й ритуал відпочинку після трудового дня. Причому це не нова звичка, а багатовікова традиція, що пояснюється поширеністю природних термальних джерел у Японії.
“З переїздом до Японії я почала приймати душ набагато частіше. Взимку приблизно 4 рази на тиждень, а влітку щодня. Мій чоловік-японець Ізумі іноді дивується, але я так і не звикла приймати ванну щодня”, – зізналася жінка.
Рідкісні візити до перукаря
Блогерка зазначає, що іноземці зазвичай стригуються, “коли вже гніздо на голові”. Натомість багато японок відвідують перукарню щомісяця або навіть частіше, навіть якщо волосся не фарбоване – просто щоб підтримувати ідеальну форму зачіски. Вони роблять укладку щодня за допомогою фену, плойки та засобів для волосся.
Чищення зубів лише двічі на добу
В Європі звично чистити зуби лише вранці та ввечері. Японців такий підхід до гігієни відверто шокує. У цій країні дітей з раннього віку привчають чистити зуби після кожного прийому їжі, включно з перекусами. Це настільки поширено, що японці чистять зуби навіть у громадських місцях або на роботі.
“Абсолютно всі після обіду йшли чистити зуби. Якщо ти цього не робиш – це виглядає негігієнічно”, – розповіла Вікторія про побачене в японському офісі і додала, що після переїзду в Японію теж почала чистити зуби після кожного прийому їжі.
Зміна кольору волосся і очей із віком
Це, звісно, не звичка, але просто факт: серед європейців є досить типовим явищем – в ранньому дитинстві мати світле волосся, яке потім з віком темнішає. Серед японців такого майже не трапляється, тож коли вони бачили дитячі фото Вікторії, де вона блондинка, її японських друзів це дуже дивувало.
“Вони не вірили, що можна народитися блондинкою, а потім потемніти. Для них це справжній шок”, – розповіла колишня одеситка.
Ділитися їжею
У багатьох культурах прийнято ділитися стравами під час застілля, але в Японії, наприклад в ресторані, кожен зазвичай замовляє окрему порцію. Скуштувати щось із чужої тарілки – це привілей хіба що членів родини чи дуже близьких друзів. Єдиний виняток – це корпоративні заходи, де зазвичай накривають щось на кшталт “шведського столу”.
За словами Вікторії, іноді це ставить японців у незручне становище, коли за кордоном вони замовляють в кафе чи ресторані страви, розраховані на компанію, і намагаються з’їсти їх самостійно.
“Це дуже по-японськи – щоб кожен собі замовляв [окрему] порцію”, – зазначила дівчина.
Подорожі за кордон у молодому віці
У компактній Європі з’їздити у відпустку чи просто на вихідні до сусідньої країни – давно вже норма. Однак Японія географічно віддалена від інших країн, і їхати кудись далі Кореї та Китаю – дорого. До того ж японці зазвичай мають дуже короткі відпустки, тож час на далекі подорожі з’являється хіба що на пенсії.
“Менше 20% японців були за кордоном… Багато японців у шоці, коли я розповідаю, що в дитинстві я багато разів їздила за кордон з батьками”, – розповіла українка.
Знання кількох мов
Багатомовність – ще одна типова риса європейців, та й загалом більшість людей у світі говорять принаймні двома мовами. Однак Японія – моноетнічна країна, яка не має спільних кордонів на суходолі з іншими країнами. Тож більшість людей там використовують лише рідну мову, а рівень володіння іноземними мовами, які вивчають у школі, часто невисокий.
“Коли я кажу, що знаю чотири мови, багато японців щиро дивуються”, – каже дівчина.
Навчання в одній школі 12 років
У Японії діти зазвичай змінюють школу щонайменше тричі: початкова (1–6 класи), середня (7–9) і старша школа (10–12), які часто розташовані в різних будівлях.
“Для японців дуже незвично, що можна ходити в одну і ту ж школу з першого класу по дванадцятий клас і мати друзів дитинства, з якими ти більше 12 років разом”, – каже одеситка.
Відвертість у спілкуванні
Японці уникають суперечок, політики, релігії чи надто особистих розмов (зарплата, стосунки з родиною, візити до психолога). Вони воліють говорити про погоду чи смачну їжу. Прямота іноземців часто їх шокує або ставить у незручне становище.
Засмага і відкрите вбрання
Японці оберігають свою світлу шкіру від сонця, використовуючи парасольки і закритий одяг, щоб уникнути сонячних опіків і передчасного старіння. Іноземці, які гуляють у шортах і майках без захисту, викликають у них шок.
Татуювання
Хоча молодь ставиться до татуювань з інтересом, загалом в Японії досі існують обмеження: з татуюваннями не пускають у багато громадських лазень, пляжів і спортзалів. Особливо дивує, коли іноземці роблять собі “якудза-стиль” – набивають карпів, драконів тощо.
Сильний парфюм
Японці дуже чутливі до запахів і надають перевагу нейтральності. Надто сильний аромат може вважатися поганим тоном, навіть якщо це дуже хороший парфюм, зазначає українка.
Інші публікації про досвід українців за кордоном
Як писав УНІАН, українка, яка вийшла заміж за китайця та оселилася в його родині, розповіла про побутові звички китайців, до яких вона вже кілька років не може звикнути.
Також ми наводили розповідь іншої дівчини, яка побувала на Пхукеті та назвала низку причин, чому варто тричі подумати, перш ніж туди їхати.
