Де в Україні природа виглядає так, ніби там знімали “Володаря перснів”

Де в Україні можна відчути атмсферу “Володаря перснів” (Колаж РБК-Україна)

Українська природа – це не просто ландшафти, а справжні природні артефакти, які за атмосферою легко змагаються з фільмовими мирами Толкіна. Глибокі урвища, скельні стіни, бірюзові річки, туманні ранки – усе це формує вайб, ніби ти телепортувався у Середзем’я.

Які українські природні локації нагадають про серію книг Толкіна, розповідає РБК-Україна.

Буцький каньйон (Черкащина) – українська “Рівенделл-мала”

Гранітні береги висотою до 30 метрів, стрімка річка Гірський Тікич, водоспади й хаотично розкидані валуни створюють кінематографічну атмосферу.

Місцина настільки драматична, що її часто порівнюють із локаціями Пітера Джексона. Формування каньйону відбувалося впродовж близько 2 млрд років – це один із найстаріших геологічних масивів України.

Скеля “Радіонова” (фото: Вікіпедія)

Актовський каньйон (Миколаївщина) – степове “Мордор-лайт”

Його ще називають “Долиною диявола” за масштаб і хаотичні скельні брили. Це унікальний гранітно-степовий комплекс, частина ландшафтного парку “Гранітно-степове Побужжя”. Глибиною до 50 м, з каньйонними “вуличками” та вигнутими скелями, що нагадують фантазійні декорації.

Актівський каньйон (фото: Вікіпедія)

Канйон Дністровський (Тернопільщина–Буковина–Галичина) – українська “Андуїнська долина”

Один із найбільших каньйонів Європи. Висота стін – до 250 м, протяжність – понад 250 км. М’які лінії схилів, завороти річки й ранкові тумани створюють видовищні панорами, за атмосферою максимально наближені до річкових сцен “Володаря перснів”. Геологи класифікують його як унікальну ерозійну структуру на Подільській височині.

Острів Інь-Янь на Дністрі (фото: Вікіпедія)

Смотрицький каньйон (Хмельниччина) – природна “фортеця-локація”

Каньйон річки Смотрич охоплює Кам’янець-Подільську фортецю з усіх боків. Виглядає так, ніби місто висить над прірвою. Скельні вигини формують природну лінію оборони – це рідкісний для Європи природний амфітеатр, який підсилює ефект “фентезі-сцени”.

Смотрицький каньйон (фото: Вікіпедія)

Тараканівський каньйон (Рівненщина) – атмосферний “Фангорн”

Хоч об’єкт більше відомий завдяки форту 19 століття, природна частина каньйону з поваленими деревами, заростями моху та кам’яними проходами створює густу лісову атмосферу. Місце виглядає як локація, де легко уявити появу ентів.

Дубенський форт (фото: Вікіпедія)

Станіславський каньйон (Херсонщина) – український “Над Морем”

Крейдяні й глиняні урвища, що спускаються до Дніпровсько-Бузького лиману, створюють візуально “середземський” берег. Особливо на заході сонця, коли схили світяться золотом.

Береги Дніпровського лиману (фото: Вікіпедія)

Урицькі скелі та каньйон Сколівських Бескидів (Львівщина) – “Рохан-філінг” українських Карпат

Скелі Довбуша з урвищами, вузькими проходами та кам’яними коридорами створюють чіткий асоціативний зв’язок зі сценою погоні Роханських вершників. Виходи сірого пісковика та рельєфні тераси – результат давньої тектоніки та вивітрювання.

Світанок у Тустані (фото: Вікіпедія)